- еоцен
- -у, ч., геол.Середня епоха палеогенового періоду та відклади, що в цей час утворилися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
еоцен
Смотреть что такое "еоцен" в других словарях:
еоцен — (грч. aios зора, kainos нов) геол. втората терцијарна формација, меѓу палеоценот и олигоценот се појавиле слоновите, китовите, гледачите, месојадците и многу видови птици … Macedonian dictionary
еоцен — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
еоцен — Эоценовая эпоха (эоцен) Eocene Eozän середня епоха палеогенового періоду. Характеризується розвитком вічнозеленої тропічної рослинності. Відбулися значні трансґресії морів. Відклади еоцену поширені в Україні. З ними пов’язані родовища нафти, газу … Гірничий енциклопедичний словник
еоценовий — геол. Прикм. до еоцен … Український тлумачний словник
